Бантик — модний аксесуар у вбранні Олени Пчілки
-
-
>
-
>
-
>
1102
Роздивляюся уважно світлини у виданні Тамари Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів…». Це справжнє джерело візуальної інформації. А на світлинах зафіксовані Олена Пчілка, її рідні, однодумці, друзі, колеги за період кількох десятиліть життя родини в Україні, Європі, Америці…
На світлинах елегантно, без надмірності, зі смаком та за модою часу її життя зображено красиву жінку — Ольгу Косач з дому Драгоманових, славнозвісну Олену Пчілку, невтомну трудівницю на ниві розбудови української культури, літератури, історії, етнографії, педагогіки…
Дивовижна інтелектуальна творча особистість, масштаб якої ще не пізнано до кінця. І бантики… Що це — символ, знак чого? Вже в котрий раз перегортаю сторінки альбому, вдивляюся у фотопортрети Олени Пчілки.
Від Давнього Риму до епохи Модерну
Майже на всіх фото сукні та костюми Ольги Косач-Драгоманової, на яких присутній аксесуар — бантик під комірцем. Бантики зав’язані зі стрічок шовково-муарових, з косинок, що складені та пов’язані на шию певним чином, шиті з чорного оксамиту (бархату), бантики-брошечки — ювелірні прикраси.
Доба останнього великого стилю модерн позначена вишуканими лініями силуету фігур і вбрання, багатством оздоблення рюшами, стрічками, мереживом і бантиками.
Це час формування та розквіту дивовижної особистості Олени Пчілки — аристократки, шляхетної пані, високоосвіченої, глибоко і всебічно ерудованої, «королеви-матері» українських націоналістичних спрямувань, берегині української мови, культури.
Літературним словом боролася Олена Пчілка за рівні права для жінок у виборі та отриманні освіти, професій, щоб забезпечувати себе та своїх дітей і гідно їх утримувати.
І до чого бантики?! Взагалі, бантик то форма вузла, який можна швидко розв’язати. Шкіряними ремінцями, скрученими волокнами у мотузочку, підв’язували волосся й закріплювали на потилиці, щоб не закривало очі та не заважало бачити.
У Вікіпедії наводять інформацію про часи Давнього Риму, де тонку мотузочку або товсту червону нитку зав’язували бантиком на пальцях руки на згадку про задумане. Відтоді як навчилися ткати й виготовляти стрічки, то стрічками підв’язували волосся, з’єднували частини одягу між собою і ці місця прикрашали бантиками.
На світлинах доби Модерну із зображеннями чарівних дівчаток та їхніх ляльок, пасмо волосся, завите локоном, з боку підв’язане бантиком зі стрічки. І сукні, капелюшки, рукавички, парасольки теж прикрашалися бантиками.
У добу Рококо бантики прикрашали ліфи розкішних суконь наче сходинки: від великого банту на грудях до найменшого на талії. Мода доби Модерну представлена розкішними прикрасами суконь: воланами, десятками метрів смуг тканин, закладених складочками, мереживом, стрічками та тасьмою і бантиками.
Чоловічий костюм теж не уникнув бантиків: під коміром пов’язувалася краватка — «метелик» зазвичай чорного або білого кольору. Закрите декольте з відкладними комірцями або стійками прикрашалося мереживним жабо і бантиком з оксамиту, шовку-муару тощо.
Стиль Олени Пчілки — «королеви-матері» української культури
На світлинах 1899 року Олена Пчілка вбрана у сукню з молочно-білої, блискучої узорної тафти. Ці світлини зроблені під час її ювілею — у день п’ятдесятиріччя. Чарівна аристократка обрала фасон з паризьких журналів моди.
Сукня складної форми, оздоблена смугами з чорного оксамиту (бархату). Невеликий комірець на шиї прикрашає чорний бантик з оксамитової стрічки спереду. Саме цей бантик створює завершений стильний образ вишуканої пані Ольги Косач-Драгоманової.
На світлинах різних періодів життя Олени Пчілки зафіксовано аксесуар — бантик. Олена Пчілка була віддана моді, але без надмірностей. Вона дотримувалась обраного стилю навіть у драматичні часи поневірянь після жовтневої революції.
На фото Олена Пчілка у різному вбранні, але завжди присутній аксесуар — бантик, як знак елегантності, приналежності до естетично розвинутого кола інтелігенції. Відсутні дорогі намиста, сережки, кулони, ланцюжки із золота з дорогоцінним камінням. Вишуканість смаку без надмірностей підкреслює саме бантик.
Бантики можна побачити і на художніх портретах Олени Пчілки:
Авторський проєкт: «Олена Пчілка — зірка українського відродження»
З дитинства пам’ятаю обговорення фасону нової сукні моєї матусі у колі родичок. Коли фасон було погоджено, обрано тканину та колір, вирішили, що декольте завершить чорний оксамитовий бантик.
Рідні тітки моєї матусі добре зналися на моді — вони належали до часів Модерну. У них я ще дитиною бачила закордонні журнали мод, що збереглися з дореволюційних часів. Стрічкам і зав’язаним ними бантикам приділялося багато уваги як ознаці розвинутого смаку, він розглядався як завершальний атрибут образу та стилю.
Навіть у XXI столітті бачимо бантик-аксесуар у вбранні жінки королівської родини (фото взято з інтернету). Ах, ці бантики! З’явилися як функціональна прикраса з незапам’ятних часів у вбранні людей і залишилися назавжди бажаним атрибутом-ознакою вишуканості й смаку.
На сьогодні бантики — не лише вбрання, а й частина пакування різних товарів, подарунків тощо. Синтетичні матеріали стрічок, якими огортають подарункові форми, мають у складі небезпечні речовини, які під час утилізації спаленням стають токсичними й отруюють повітря, воду, землю.
Адже пакувальні матеріали стають сміттям, як тільки предметні форми розпаковані! Проте це вже інша екологічна історія.
Інна ЧЕРКЕСОВА
професорка, заслужена діячка мистецтв України, м. Луцьк
Читайте також: Якими ляльками гралися діти Косачів-Драгоманових
***
