Гадяцький договір — проєвропейський вибір гетьмана Івана Виговського

16 вересня 1658 року в Гадячі уклали угоду, яка проголошувала утворення Великого князівства Руського на рівних правах із Польщею та Литвою. Цей документ міг змінити долю України, однак залишився радше символом історичного вибору, ніж політичною реальністю.

Вересень 1658 року у Гадячі – частина української історії

Вересень далекого 1658 року міцним пером вписав місто Гадяч у скрижалі української історії. Адже саме тут 16 вересня 1658 року, гетьман Іван Виговський підписав договір із представниками польського короля Яна Казимира. 

За його умовами козацька Україна входила до складу Речі Посполитої на рівних правах із Короною Польською та Великим князівством Литовським.

Це означало повний розрив із московською протекцією, проголошеною у Переяславі 1654 року.

• Утворювалося Велике князівство Руське – третій рівноправний член федерації.
• Армія мала налічувати 60 тисяч козаків.
• Православні ієрархи отримували місце в сенаті Речі Посполитої.
• Києво-Могилянський колегіум ставав академією.

Гадяцька угода між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою, яка визначала правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої Трьох народів. 16 вересня 1658 року. ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 186, арк. 1 і 1зв. Копія XVIII ст. Мова староукраїнська

 Держава нового зразка

Устрій Великого князівства Руського формувався за зразком Великого князівства Литовського. Гетьмана мав затверджувати король з-поміж кандидатів, обраних козацькою радою. Козаки ставали провідною верствою, а духовенство — повноправною частиною державного життя.

Особливу увагу приділили й освіті: Києво-Могилянський колегіум отримував статус академії — справжнього університету. Це було вагоме визнання інтелектуального потенціалу українських земель.

Чому Виговський «спалив мости»

Укладений у Гадячі договір став політичним проєктом Івана Виговського та генерального писаря Юрія Немирича. Причина проста — розчарування в московській протекції.

Ще Богдан Хмельницький відчув, що Москва діє нечесно: цар уклав у Вільно перемир’я з поляками, поділивши землі  Війська Запорозького по Дніпру. Згодом Виговський на власному досвіді переконався у ворожості Москви: навесні-влітку 1658 року вона спровокувала заколот під проводом полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Якова Барабаша.

Після придушення бунту гетьман підписав Гадяцький договір. Цим кроком він остаточно «спалив мости» у відносинах із Москвою.

Москва відповіла прямою агресією: 

• жовтень 1658 — в Україну увійшло 20-тисячне московське військо;
• березень 1659 — новий наступ 50 тисяч елітної кінноти та піхоти;
• липень 1659 — битва під Конотопом, де українсько-татарське військо Виговського розгромило московське військо.

Чому угода не відбулася

Попри амбітність проєкту, ідеї Гадяцького трактату не реалізувалися. У травні 1659 року сейм у Варшаві ратифікував його зі значними змінами. Це налаштувало більшість козаків проти угоди — вони бачили в ній повернення до старих порядків, проти яких повставали 1648 року.

Особливе обурення викликала норма про повернення шляхтичам маєтностей. На тлі цього Виговський зрікся гетьманства.

Ідея, що пережила століття

Попри невдачу, ідея Гадяцького договору не зникла. На його принципах намагалися будувати дипломатію інші гетьмани — Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко.

Наприкінці 1708 року європейські дипломати повідомляли: гетьман Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом XII саме на засадах Гадяцького трактату.

Навіть у XVIII столітті старшина продовжувала звертатися до цієї угоди як до символу. Всі відомі козацькі літописи переповідали її зміст — попри неоднозначне ставлення до самого Виговського.

Чому угода була важливою для майбутніх поколінь?

• Вона конструювала образ української державності.
• Назва «Велике князівство Руське» відсилала до спадщини Київської Русі.
• Вона вписувала козаків у тисячолітню історію державності України.

Юрій Немирич — ідеолог Гадяцького договору

Аристократ і європейський інтелектуал став натхненником угоди 1658 року. Його слова про підступність Московії звучать актуально й сьогодні.

Юрій Немирич. Освічений шляхтич, дипломат і творець української державної концепції

Юрій Немирич народився 1612 року в Овручі (Житомирщина).Навчався у Лейдені, Амстердамі, Оксфорді, Кембриджі, Сорбонні.Автор трактатів із політики та богослов’я.

Ще у двадцятирічному віці Юрій Немирич написав трактат «Міркування про війну з московитами». У ньому він дійшов висновку: «Московію можна здолати лише на її території».

Інша його думка звучить як передбачення на віки: «Московія укладає угоди для того, щоб їх не виконувати».

Історія триває

Немирич воював проти Москви і був серед переможців у Конотопській битві 1659 року. Його життя стало символом вибору на користь Європи.

Гадяч продовжує писати свою історію. У місті є вулиця і провулок Гадяцького договору, вулиця і провулок Івана Виговського, а також вулиця і провулок Юрія Немирича.

Наш урок сьогодні

Гадяцький трактат можна вважати свідченням європейського вибору української козацької еліти. Її представникам були ближчі ідеї суспільного договору та справедливості, ніж московська «сильна рука».

І хоч ідеї 1658 року не стали реальністю, вони залишилися символом. Вони нагадують нам, що вже понад три століття український народ робить свій вибір — на користь свободи, гідності та Європи.

Пізнаваймо свій край, плекаймо його історію. Адже в ній — і причини пишатися, і перестороги для майбутнього, і дороговказ для сьогодення.

Світлана ВЕРЕЩАКА

начальниця архівного відділу Миргородської РВА, м. Миргород

Читайте також: Козацькі пристрасті у Гадяцькому полку: як писар Чемкальський судився з родиною Милорадовичів