Гадяч на мапі України: розмова з Ярославом Грицаком і робота Малої групи
-
-
>
-
>
-
>
854
Нещодавно Гадяч відвідав один із найвідоміших українських інтелектуалів – історик, публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.
Його ім’я добре знане не лише в Україні, а й у світі. Він є автором понад 500 наукових праць, почесним професором НаУКМА, гостьовим викладачем у європейських університетах, головним редактором наукового річника «Україна модерна». Це людина, яка вже багато років формує наше розуміння української історії та сучасності.
Гадяч — не лише зелене містечко
Візит Ярослава Грицака став продовженням роботи, яка почалася кілька років тому під час стратегування міста. Тоді прозвучала ключова ідея:
Гадяч — це не лише затишне зелене містечко. Це місце, без якого Україна існувати не може.
У результаті стратегування в місті утворилася і сьогодні активно працює так звана Мала група — команда небайдужих людей, які переосмислюють сенси Гадяча, щоб він трансформувався й заявив про себе не лише на рівні Полтавщини, а й усієї України та Європи.
Саме спільнота Малої групи запросила пана Грицака до діалогу, аби разом шукати відповіді на запитання: чим Гадяч може і повинен бути для країни, і які кроки потрібні для його розвитку.
Голос Ярослава Грицака
Професор Грицак наголосив, що найбільше, що ставить Гадяч на мапу України та Європи — це родина Драгоманових.
«Мислителів такого рівня, як Михайло Драгоманов, в імперії не було. Він - найкращий мислитель XIX століття, без якого не було б Івана Франка. Тому Гадяч має бути на мапі України як один із найважливіших культурних центрів», — сказав він.
На запитання про роль громади в цьому процесі, вчений відповів коротко і влучно:
«Робіть те, що ви вже робите. Гадяч повинен бути на мапі України як один із найважливіших культурних центрів. Тиснути знизу і лобіювати зверху — ось що потрібно робити зараз для розвитку Гадяча і всієї Полтавщини».
Полтавщина – чорнозем і культура
Грицак підкреслив, що Полтавщина – це особливий регіон, де земля насичена не лише чорноземами, а й культурою.
«Полтава — найбільш східноєвропейське місто. Але я бачу не лише Полтаву, я бачу всю Полтавщину. Це такий насичений регіон, де майже кожне друге місто чи село промовляє до нас своєю історією. Полтава має бути місцем, куди приїздять туристи, а звідти роз’їжджаються по всій області. І перше, куди вони повинні їхати — це Гадяч».
За його словами, Гадяч може стати місцем культурного туризму, де сім’ї з Києва, Харкова, Сум чи інших міст проводять вихідні, відпочивають у Зеленому Гаю, знайомляться з історією і традиціями.
«Ми живемо у щасливий час, коли культура стає основою для великого бізнесу. Люди не просто приїздять — вони ночують у готелях, харчуються в рестораціях, і все це є частиною культурних проектів, які приносять розвиток і містам, і громадам», — наголосив Грицак.
Драгоманов і новий музей у Гадячі
Ідеї професора перегукуються з напрацюваннями Малої Групи та думками філософів Андрія Мельника й Олександра Філоненка:
Гадяч стане видимим у європейському вимірі тоді, коли тут з’явиться музей Михайла Драгоманова.
Цей музей має стати не лише місцем пам’яті, а й простором для нових сенсів, культурних і освітніх проєктів.
Разом будуємо новий Гадяч
Робота Малої групи показує, що зміни починаються знизу — з ініціативи громади. Але, як підкреслив Ярослав Грицак, потрібне і державне партнерство, і залучення бізнесу. І що важливо — львів’яни вже висловили готовність допомогти у цьому процесі.
Читайте також: Навіщо філософи приїхали до Гадяча
***
Приєднуйтеся до клубу читацької підтримки Друзі Району. Ваша підписка допомагає редакціям мережі Rayon.in.ua працювати стабільно, робити якісні тексти про життя людей, розвиток міст і сіл, освіту, культуру, ветеранів, бізнес.
