Спільна втрата і спадщина: на фронті загинув український митець і доброволець Давид Чичкан

Давид Чичкан продовжував і розвивав європейські художні традиції, водночас вибудовуючи власний критичний напрям у мистецтві. Його твори були не лише естетичним висловлюванням, а й невіддільною частиною політично-соціального спротиву, який він здійснював через свою активістську практику. 

Він  був послідовним анархістом, стояв біля джерел антифашистського руху 2000-х та загинув як герой, борючись за ті ідеї, яким був відданий у своїй творчості та житті.

Давида можна окреслити ширше: він був анархо-синдикалістом, антиавторитарним активістом і феміністом  не лише на словах, проте активним учасником соціальних протестів та активістом Майдану. 

У своїй роботі та публічній позиції він послідовно виступав за рівність, відстоював права жінок у патріархальному українському суспільстві, та водночас залишався відкритим до діалогу. 

Ще до війни він створював наліпки із закликами до єдності, зокрема: «Єврейство та українство, єднаймося, гуртуймося, готуймося! Нас кличе анархо-синдикалізм!».

Після початку повномасштабного вторгнення Давид пішов на фронт добровольцем, приєднавшись до батальйону антиавторитаріїв та анархістів.