Соціальна підтримка, локальний бізнес та залучення робочої сили – пріоритети для вступу до Євросоюзу. Інтерв’ю з очільником Сергіївської громади Ігорем Лідовим
-
-
>
-
>
-
>
2161
Україна впевнено рухається до ЄС, і цей шлях відкриває нові можливості для громад, зокрема Сергіївської. Попри війну, євроінтеграційний курс залишається пріоритетом. Як ці зміни впливають на місцеве самоврядування і життя людей – у розмові з з головою громади Ігорем Лідовим.
Завершення реформи місцевого самоврядування – одна з ключових умов для вступу до ЄС
– Нині Україна готується до вступу в Європейський Союз, що вимагає адаптації українського законодавства до стандартів ЄС. Виникає запитання: чи громади також розпочали підготовку до цих змін, і які критерії для них визначені на цьому шляху?
– На жаль, серед громадськості часто бракує чіткого розуміння, що означає вступ до Європейського Союзу, на якому етапі цього процесу ми перебуваємо та які кроки необхідно зробити.
Тому я спробую зрозуміло пояснити кілька ключових аспектів: про що саме йдеться, що таке Євросоюз і яке місце в цьому процесі наразі займає Україна.
Україна нині має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Це відкриває значні перспективи, зокрема можливість залучення європейського фінансування та отримання інших інституційних переваг.
Однак цей статус також передбачає певні зобов’язання. Держава, державні інституції та громади повинні відповідати встановленим критеріям і виконувати необхідні умови.
Водночас важливо максимально використати переваги, які надає членство в Євросоюзі. Однією з них є семирічний бюджетний період ЄС (нині діє період 2021–2027 років, – прим. авторки).
Ми маємо «прив’язатися» до цього циклу, подавши заявки на участь у відповідних програмах, щоб забезпечити доступ до фінансування та ресурсів.
Якщо ми цього не зробимо, втратимо можливість скористатися перевагами наступного семирічного бюджетного періоду ЄС. Водночас існують технічні питання, які ще не вирішені, що ускладнює громадам доступ до всіх можливостей, які пропонує Європейський Союз.
Одним із ключових критеріїв, що стосуються громад, є завершення реформи місцевого самоврядування на регіональному рівні. Це питання є особливо важливим.
Верховна Рада повинна ухвалити законодавство, яке передбачає створення виконавчих комітетів при обласних радах.
Наразі рішення ухвалюють обласні ради, але виділення коштів затверджує голова військової адміністрації. Таким чином, відповідальність за обласний бюджет лежить не на голові обласної ради, а на голові військової адміністрації.
Через це функції місцевого самоврядування на обласному рівні суттєво обмежені.Європейський Союз, навпаки, наполягає на тому, щоб місцеве самоврядування отримало більше прав на регіональному рівні.
Другою важливою вимогою є створення дієвої фінансової системи, яка дозволить Україні приєднатися до використання європейських фондів. На рівні громад необхідно організувати так звані ініціативні групи.
Їх можна частково порівняти з громадськими організаціями, хоча юридично вони суттєво відрізняються. Ці групи іноді називають location groups, і їхня роль – сприяти реалізації місцевих проєктів у межах європейських програм фінансування.
Ці групи відкривають власні рахунки, готують проєктну документацію та подають свої пропозиції через спеціальну систему. Робота цієї системи побудована таким чином: спочатку проєкти оцінюють на рівні області. Експерти анонімно розглядають заявки, виставляючи бали.
Після цього всі оцінки проходять кілька етапів перевірки, і найкращі проєкти відбирають для подальшого розгляду на вищому рівні, наприклад, у Києві. Там проводиться додаткова оцінка, і лише після цього проєкти можуть бути спрямовані до Брюсселя для остаточного затвердження.
У Брюсселі проєкти також проходять детальну оцінку, і, якщо їх затверджують, виділяються кошти на реалізацію. Фінансування здійснюється через платіжну систему: спочатку кошти надходять до Києва, потім до області, а звідти – безпосередньо до відповідних ініціативних груп.
Важливо підкреслити, що доступу до цих коштів не мають ані громади, ані обласна влада, ані уряд. Це одна з ключових вимог Європейського Союзу, спрямована на забезпечення прозорості й уникнення корупційних ризиків.
Ще однією вимогою, що стосується місцевого самоврядування, є чітке розмежування повноважень між громадами та виконавчими органами влади, а також визначення наглядових функцій держави за рішеннями місцевих рад.
Мета ЄС – розвиток села
– Які напрямки розвитку громади ви вважаєте пріоритетними?
– У першу чергу необхідно зосередитися на підготовці проєктних менеджерів. Вони мають опановувати навички написання заявок, вивчати іноземні мови, зокрема англійську, і усвідомлювати, що майбутнє громади, як і їхнє власне, залежить від їхньої активності.
Адже місцеві ініціативні групи працюють насамперед для себе, створюючи умови для свого розвитку. Такі фахівці будуть на вагу золота в кожній громаді.
Проєктні менеджери мають не лише складати заявки, а й проводити розрахунки, спілкуватися з мешканцями, які часто скептично ставляться до нових ініціатив. Їхнє завдання – змінювати свідомість людей, формувати довіру та підтримку.
Це, напевно, найскладніше – змінити звичний устрій життя й адаптуватися до правил європейського світу.
– Які ж є переваги для села від вступу до ЄС?
– Європейський Союз приділяє велику увагу принципу солідарності, зокрема підтримці сільської місцевості. Вони створюють умови, щоб люди не виїжджали з сіл, а навпаки, розвивали місцеву економіку, зокрема дрібні ферми. На кожен гектар землі, кожну корову, дорогу чи інфраструктуру виділяються значні кошти.
Чому у ЄС так багато уваги приділяють селу? У Співдружності вважають, що село є уособленням індивідуальності та культурної ідентичності кожної країни. Французький, німецький, іспанський селянин – усі вони є охоронцями унікальної національної культури.
У містах через глобалізацію цей аспект часто втрачається: люди стають схожими одне на одного, їдять однакову їжу, дивляться однакові фільми, і культурна різноманітність зникає. І саме село здатне зберегти унікальність регіону.
Часто виникає запитання: чому європейці надають фінансову допомогу іншим країнам? Відповідь проста: вони розуміють, що майбутнє залежить не від кількості, а від якості.
Різноманітність, толерантність, свобода та демократичність є ключовими цінностями, якими можна досягти тільки через високий рівень життя і справедливий розподіл ресурсів.
Розвиток громади – за громадськими організаціями
– Чи плануєте ви впроваджувати залучення європейських інвестицій у громаду і як саме?
– Уже зараз залучаємо. Молоді лідери із Сергіївської, Петрівсько-Роменської та Великобудищанської громад у Міжгірській громаді вивчали досвід залучення європейських коштів. Після повернення кожен і кожна із них мав написати проєкт й подати їх до громадських організацій. Й бажано, щоб ці проєкти стали переможцями.
Щодо подачі заявок, зараз працює така система: ми не маємо прямого доступу до європейських фондів. Це відбувається через посередників. Наприклад, міжнародні громадські організації, які працюють в Україні, співпрацюють із європейськими партнерами.
Інший шлях – співпраця через європейські громадські організації, які фінансуються або приватними коштами, або європейськими фондами. Ці організації мають прямий доступ до грантових ресурсів і підписують меморандуми з українськими громадськими організаціями. Після цього гранти розподіляються серед місцевих громад.
– Чи є в громаді партнерські проєкти з ЄС?
– Плануємо реалізувати спільний проєкт із громадою країни ЄС – хочемо запровадити програму «Лідер», яка навчатиме створювати місцеві ініціативні групи, писати заявки та працювати з європейськими фондами.
Однак для повноцінної реалізації цього проєкту необхідно, щоб уряд створив і запустив платіжну систему, яку я вже згадував. Так ми отримуватимемо гроші не через посередників, а напряму. Нині вже Молдова і Грузія користуються коштами європейських фондів.
Для прикладу, голова громади за допомогою якого ми хочемо запровадити у громаді програму «Лідер», відремонтував на кошти Європейського Союзу усі дороги у громаді. А країна лише була кандидатом у члени ЄС.
– Чи впроваджують у громаді просвітницьку політику щодо вступу ЄС?
– У нас регулярно проводяться тренінги. І я вже згадував приклад із молодими лідерами. Також організовували заходи за участю експертів та експерток, які розповідали про правила життя в Європейському Союзі.
Це стосується не лише законодавства ЄС чи нормативних документів. Ми можемо і повинні говорити про цінності, про розуміння принципів життя.
Нині такий підхід не працює: написали розпорядження, провели виховні уроки, сфотографувалися і все – «захід проведено».
Тому тренінги щодо євроінтеграції проводимо через громадські організації, їх у нас шість. Якщо хочемо бути частиною Європейського Союзу, усе має починатися з ініціативи людей, із роботи громадських організацій. Ми підтримуємо їхній розвиток, залучаємо людей, даємо їм можливість навчатися.
Наприклад, під час тренінгів пояснюємо, що людина може не тільки працювати на когось, але й сама створити бізнес, написати грантову заявку, розвивати свою справу.
Людина, отримавши знання, пише проєкт, подає його до фонду, отримує фінансування від ЄС і відкриває власну справу, яка приносить дохід. Інші бачать цей успішний приклад і також починають прагнути розвитку та зростання.
Саме це і є реальне навчання – не формальні заходи, а конкретні кроки, які змінюють життя. Це історія про створення власного бізнесу, про залучення людей до спільної справи, впровадження нових стандартів виробництва тощо.
Тобто оце реальні речі, які дозволяють нам рухатися до ЄС.
Лісові ресурси, поводження із твердими побутовими відходами: нові можливості для громад
– Чи готова ваша громада до впровадження європейських норм екологічної політики?
–Термін «зелений курс», або «екологічна стратегія» охоплює широкий спектр тем, серед яких енергозаощадження, альтернативні джерела енергії, поводження із твердими побутовими відходами (ТПВ).
Це питання настільки комплексне, що його неможливо повністю висвітлити в одному інтерв'ю. Однак варто зупинитися на кількох ключових аспектах.
Одна із найболючіших проблем це поводження із твердими побутовими відходами. Європейські партнери активно підтримують Україну в цьому питанні, пропонуючи значні інвестиції на рівнях регіонів для будівництва сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів, створення сортувальних ліній і розвитку логістики.
В Україні вже впроваджено жорстке законодавство щодо поводження з відходами, передбачено значні штрафи за функціонування нелегальних сміттєзвалищ. Крім того, на території Полтавщини заплановані будівництва полігонів.
Ситуація із ТПВ на півночі Полтавщини, куди входять громади Гадяччини, гірша, ніж, наприклад, у Кременчуцькому і Пирятинському районах. Тож сама наша громада не може ніяк вплинути на впровадження цих ініціатив.
Але якщо всі громади забажають, то ми зможемо вирішити і питання розміщення сортувальних ліній, і створення підприємств, які збиратимуть відходи, і працевлаштування персоналу тощо. Саме цей фактор стане вирішальним у розв'язанні проблеми та створенні екологічно безпечного регіону.
Ще одним із актуальних питань нашої громади, та й не лише нашої, яке пов’язане з енергозаощадженням та раціональним використанням енергетичних ресурсів, є догляд за придорожніми насадженнями та деревиною.
Понад дорогами часто можна побачити занедбані посадки, дерева у аварійному стані, які створюють небезпеку для людей та транспорту. Для громад півночі Полтавщини та й півночі України загалом це стає серйозною проблемою.
Однак ця ситуація може бути вирішена та навіть перетворена на ресурс. Ділову деревину можна використовувати для економічних цілей, аварійні дерева – для виробництва біопалива чи інших потреб.
На жаль, нині держава робить акцент на централізації управління лісовими ресурсами. Такий підхід викликає непокоєння, оскільки громади втрачають можливість самостійно розв'язувати локальні питання, пов'язані з доглядом за посадками. А це суперечить принципам Європейського Союзу.
Первинка в Україні краща, ніж у Європі
– Як громада готується до інтеграції освітніх, медичних і соціальних стандартів ЄС? Чи достатньо ресурсів для цього?
– Освіта є однією із ключових сфер розвитку громад, а забезпечення якісного доступу до неї – це основний принцип, який підтримується в багатьох європейських країнах. У Фінляндії та країнах Балтії, наприклад, навчальна мережа охоплює всі рівні – від початкової до вищої освіти.
Також у випадку закриття шкіл, першочерговою задачею залишається забезпечення доступності освіти. Учням надаються транспортні засоби, організовуються гуртожитки. Держава чітко підтримує принцип доступності освіти для всіх.
В Україні ж підхід до реформи освітньої мережі, на жаль, часто виглядає недоопрацьованим. Ліцей може бути тільки один, але як сільським учням туди дістатися? Чи можливо забезпечити їх гуртожитками? Ні конкретних розрахунків, ні чітких відповідей з цього приводу немає.
Також часто звучить аргумент, що є заклади професійно- технічної освіти. Але це не заміна академічної освіти для учнів- відмінників, які демонструють високі результати на олімпіадах і прагнуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах.
Натомість громадам пропонують самостійно розв'язувати ці питання, не враховуючи специфіку густоти населення, стану інфраструктури чи демографічної ситуації.
Непродумане впровадження реформи загрожує посиленням нерівності в доступі до освіти та подальшим ослабленням сільських територій. Для уникнення цих наслідків уряд має розглянути підходи до формування мережі шкіл і розподілу освітньої субвенції з урахуванням територіальної специфіки України.
У сфері медицини — на вторинному рівні ще потрібно працювати. А ось первинний рівень у нас навіть кращий, ніж у Європі.
– Як вступ до ЄС може вплинути на сільське господарство або підприємництво вашої громади? Чи плануєте спеціальні програми підтримки?
– Хоча основними джерелами наповнення бюджету залишаються нафтогазові комплекси, агропромисловий сектор створює ключову роль у створенні робочих місць і забезпеченні соціальної стабільності.
Тож у нас існує грантова підтримка для фермерів і підприємств сільського господарства, яка сприяє розвитку цієї галузі. Особливу увагу ми приділяємо питанням переробки сільськогосподарської продукції, адже це створює додаткові можливості для економічного зростання.
Соціальна підтримка, розвиток локального бізнесу та залучення робочої сили – це пріоритети, які наша громада ставить перед собою.
Важливо, щоб і надалі здійснювалися ініціативи, які сприяють розвитку фермерських господарств і агропереробних підприємств. Це не лише зміцнить економіку, а й дозволить нашим людям залишитися на своїй землі, працюючи в рідній громаді.
Прозорість, підзвітність та участь громадян у розподілі бюджетних коштів
– Чи планується впровадження європейських практик прозорого управління в роботі громади?
– Ми вже реалізували низку важливих кроків для забезпечення відкритості та підзвітності перед громадянами, що відповідає вимогам Європейського Союзу. Впровадили обов'язкову публікацію відеозаписів засідань комісій на офіційному сайті громади.
Усі сесії ради також записуються і після завершення воєнного стану, планується, що їхня трансляція відбуватиметься у прямому ефірі.
Проєкти рішень ми публікуємо за кілька тижнів до проведення сесії, що дозволяє громадянам ознайомитися з ними та надати свої пропозиції чи зауваження.
Усі установи, зокрема школи та лікарні, подають бюджетні запити, які відкрито обговорюються депутатами та громадянами. Після затвердження захищених статей бюджету залишкові кошти розподіляються на проєкти розвитку.
Торік це було 30 млн грн, у цьому – 15 млн грн (у 2023- ту та 2024- му, – прим. авторки). Кошти діляться рівномірно між територіальними одиницями громади. Ці гроші можна використати на дороги, освітлення, ремонт шкіл, будівництво водогонів тощо.
Участь у цих процесах беруть депутати, громадські організації та жителі сіл, які активно обговорюють та голосують за конкретні ініціативи. Таким чином, я і депутати маємо робити те, що хоче народ. Так, це інша сторона демократії. Але ми хочемо, щоб люди із нашої громади не виїжджали, а навпаки – приїжджали.
– Яке очікування громада має від державної підтримки у підготовці до вступу до ЄС?
– Я вже згадував принцип солідарності. Поки що все робиться досить автоматично і прямолінійно. На рівні громад ми б хотіли, аби враховували наші потреби.
А ще задіювали механізми так, щоб зробити Україну привабливою для інвестицій і зробити інтенсивним сільське господарство в тому числі. Щоб ЄС міг вкладати у наші території кошти.
Але в цілому ми говоримо, що Україна стрімко рухається до Євросоюзу і багато в чому Європейський Союз може повчитися у нас. Це, наприклад, надання адміністративних послуг. Прозорість і відкритість у нас навіть більша, ніж у ЄС, що забезпечується прямими трансляціями, звітами на сайтах, показниками.
Колись у нас була нарада, на якій виступав виступав латвійський євродепутат із Брюсселя. Він говорив про те, щоб ми не боялися вступати у ЄС, тому що «ми й самі вас боїмося». Що це означає? Що наш вступ – це не лише зміни для нас. ЄС також буде змінюватися від нашого вступу.
Читайте також «Всі дороги ведуть до Гадяча»: інтерв'ю з директоркою Гадяцького історико-краєзнавчого музею Іриною Орловою
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
