У відділі рукописів та текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України зберігається архів Олени Пчілки. У ньому під номерами 2150-2171 містяться ювілейні матеріали, що надійшли, на ім'я Ольги Косач з нагоди 25-річчя її літературної діяльності. 

Вітальні телеграми надходили з усіх куточків України: від Львівської української гімназії, від харківської студентської молоді, від житомирців «дорогій краянці», від роменців, від уманців, з Глухова і звичайно ж від земляків з Гадячого. Тексти подані в основному, за сучасним правописом, але збережені основні стилістичні, фонетичні, лексичні та граматичні особливості оригіналу.

Від Ольги Кобилянської, Чернівці

«Високоповажній дорогій ювілярці бажаю з щирого серця ще многих сили і такої ж самої ж витривалости і щирої прихильности до народних сп літератури, як доси. Нехай остаєсь нам і на дальше прегарним прикладом правдивої патріотки, робітниці і ідеальної матері!»

Від Панаса Мирного, Полтава

«Сестро по зброї, Високошановна Добродійко, Ольго Петрівно!

До мене дійшла чутка, що незабаром має відбутися святкування Вашої двадцятипʼятилітньої праці на нашій літературній ниві. Не маючи спроможності добутися до Києва, щоб зложити перед Вами мою найщирішу повагу й найщиріші жадання, я повертаюся до Вас з оцим листом — блідим зразком того глибокого почування, що живе в моїй душі.

Ваша щира любов до того краю ще з дитячих літ, Ваш несхибний напрямок до тієї мети, зерно котрої заклюнулося разом Ваша невсипуча двадцятипʼятилітня праця на нашій літературній ниві викликають у моїй душі глибоке почування шаноби й поваги до Вас: треба мати велику моральну силу, щоб за такий довгий час, серед тих гірких обставин, у яких нам доводиться працювати, несхибно простувати однією стежкою!

Прийміть же від мене, Високошановна Добродійко, мою невиразну шанобу, мою щиру подяку і моє гаряче жадання Вам довгих-довгих літ і корисних праць на нашому літературному полі!.. Я певний, що Щасна Доля справдить вибраний Вами літературний псевдонім, і коли не нам, то нашим нащадкам доведеться оцінювати Вашу щиру працю народною поговіркою: «Родюча – як земля, а робоча – як бджола!»

Від Наукового товариства імені Шевченка, Львів

Високоповажна Пані!

«Наукове товариство імені Шевченка з особливою приємністю прилучається до нинішнього Вашого свята, високо цінячи Вашу ріжнородну діяльність на ниві українсько-руського слова і ревність для українсько-руської національної ідеї, стяг котрої Ви високо ціле життя тримали.

М.Грушевський, Голова

Володимир Гнатюк, Секретар»

Від київської студентської молоді

«Шановній ювілярці

Високоповажна Пані Ольго Косач!

Київська українська студентська молодіж прилучає свій голос до величного хору голосів, що злітають до Вас в цей день з усіх кінців України, вихваляючи Ваші великі заслуги на літературній та громадській ниві. Ви були в числі тих, що задержали нашу національно-демократичну ідею в гіркі часи безлюддя і донесли цю ідею чистою, бездоганною до наших днів, щоб передати її лавам молодих борців за щастя України. Ви ширили цю ідею не тілько через писане слово, але й особистим прикладом, безпосереднім впливом на молодіж, до якої Ви завжди відносились з щиро-материнською прихильністю. Таким робом Ви відіграли велику ролю в ділі органічного розвою нашого суспільства, можливого тілько при щільності наступних поколінь з попередніми. Ми вбачаємо велике своє щастя в тому, що виховуємося в місті, де маємо перед очима таких діячів, можемо опертися на такі приклади, почуваємо близькість Вашої високо-інтелігентної родини з її дорогими і для цілої молодіжі кревними традиціями.

Ваша господа – то справедливий оазис серед сумної, безбарвної пустині нашої суспільності, і Ви не обвели цього оазиса високим муром, Ви завжди гостинно та привітно відчиняли двері Вашої господи для молоді. Ми раді нагоді публічно висловити Вам за це велику, щиру подяку. Бажаємо, щоб Ви ще довго займали Вашу променисту постать на громадській ниві, розносячи скрізь довкола «світло правди і любови».

Бажаємо, щоб в Україні рідній

Літала Пчілкою Ти ще багато літ,

В нарід істомлений, пригнічений і бідний

Словами й працею Ти проливала світ.»

Від студентства з Харкова

«Вельмишановна Ювілярко!

Харківські студенти-Українці щиро вітають Вас як невтомну робітницю на рідній ниві. Ваша 25-літня праця — це довга та важка дорога, на яку вітри з Московщини наносять ріжного сміття, здуваючи усе гарне, що стрінеться. Хай ке це наше привітання, як тая квітка при дорозі, звеселить Вас і надасть сил адалі! (Підписів 35).»

Від української молоді з Полтави (34 підписи)

«Високоповажна Ольго Петрівно!

Нація може відродитись від конфіскацій своїх дібр, своїх здобутків культури, але замре від конфіскацій жінок — такий висновок зробив відомий вчений Дрепер. І дійсно, які має жінка переконання і відносини до річей, ті ж самі переконання й відносини вона безпремінно привʼє своїм дітям, як стане матірʼю. Любов до чого-будь якнайдовше заховується у чоловіка тоді, коли вона перейнята з колиски в піснях і розмовах матері. Яка жінка-матір, така й сімʼя, а яка сімʼя, така й суспільність. …

…Наша українська справа набуває уже собі тієї сили. Ми маємо уже офіри тій справі і маємо жінок, що виступили і виступають до якнайширшої праці цілковитого відродження України. Ви, високошановна ювілянтко, займаєте значнійше місце між тим, на жаль, ще невеликим, числом жінок українок.... ...Не тільки пером, словами, але й практичною діяльністю Ви показали, що, будучи європейськи-освіченою людиною, жінка, як і кожен чоловік, мусить бути дочкою своєї Вітчизни.

Користуючись ювілеєм Вашої діяльності, Полтавська Українська молодь висловлює Вам, Високоповажна ювілянтко, свою щиру дяку за все Вами зроблене і бажає на довгі роки ще здоровʼя для праці на славу України і на користь емансипації жінок. Сміливо і від щирого серця гукаємо: «Слава, слава, слава!!!»

Від Агатангела Кримського, Москва

«Славній українській письменниці, сестрі славного брата, матері славної дочки, — ясній зірці серед письменницького того сузірʼя, серед тих «не худа гнізда шестокрильців» – моє щире, щире привітання!

Проф. А. Кримський» 

Від Клубу русинок у Львові

Серед двадцяти підписів Клубу русинок — Герміна Шухевичева, Ольга Франко (дружина Івана Франка), Марія Грушевська, Наталія Кобринська, Ольга Барвінська, Марія Білецька, Юлія Лопатинська.

«Високоповажній Добродійці Олені Пчілці в день 25-літнього ювілею її літературної праці.

Там, де бʼють пороги Дніпра над буйними нивами зеленої України, над коверцем пільних цвітів матері-природи, Ти прокинулася дрібною пчілкою і, літаючи від цвіта до цвіта, любувалася їх красою, що в квадратах, ромбах, хрестиках і колах звернули на себе загальну увагу і понесли славу українського орнаменту поза границі нашого краю...

…Ти любувалася кождим Твоїм твором, що виходив з-під Твого пера, і кождий Твій твір писаний нервами Твого тіла, і Ти в них вливала усю кров Твого любʼячого жіночого серця.

Ти, крім інших творів, на кождім полі потрафила заняти наших діточок чудовим оповіданням. Своїми перекладами познакомила нас з твором вищестоячих від нас народів. В Твоїм особистім життю, яко жінка вища, інтелігентна, вказувалась дорогу іншим жінкам, показуючи мету, до котрої мають стреміти і чого бажати.

Ми, проте, галицькі жінки, що добре обзнакомлені з Твоєю літературною діяльністю, поздоровляємо Тебе з днем святкування 25-літньої праці на українській ниві. Здоровимо знамениту писательку, що своїм пером будила наші народні почування, звеличила народну славу і старалася підносити духа жінки з темряви до світла, з низини до вишини вищого розвитку і кличемо з Тобою:

Нам не страшна лиха подія,

Доки в нас бʼється кров жива,

Доки ще жевріє надія,

Поки нам серце загріва.

1876—1901

Клуб русинок, Львів»

 Кожен документ проливає яскраве світло на великі заслуги невтомної трудівниці-патріотки Олени Пчілки перед українським народом. А коли скласти всі ці документи докупи, то на їхній основі вимальовується повнокровний образ талановитої письменниці (поетеси, драматургині), вдумливої науковиці (етнографки, фольклористки, літературознавиці, мистецтвознавиці), прекрасної перекладачки творів різних письменників світу, енергійної видавчині («Рідного краю», «Молодої України», «Першого вінка», «Ради»), розповсюджувачки української книжки та засновниці українських бібліотек у Звягелі, невтомної громадської діячки (організаторки літературно-мистецьких вечорів, шкільних ранків), яка все своє свідоме життя, крім родинних обовʼязків, присвятила Україні, котру палко любила і котрій бажала кращої долі.

Михайло ГУЦЬ

професор Київського міжнародного університету

Нагадаємо, що в Україні стартував національний збір на встановлення пам'ятника Олені Пчілці в Гадячі. Мета проєкту – вшанування внеску Олени Пчілки у розвиток журналістики та боротьбу за українське слово за допомогою створення живого простору для об'єднання і збереження національної ідентичності. 

Збір відбувається на краудфандинговій платформі «Спільнокошт».