Чи справді Олена Пчілка була іконою стилю доби Модерну? Розкриваємо деталі її образів

Пік розквіту вишуканого стилю Модерн прийшовся на останнє десятиліття XIX століття. Саме на цей час припадає й розквіт обдарованої Творцем особистості Ольги Косач з дому Драгоманових. Вона проводить бурхливу культурологічну, письменницьку та дослідницьку діяльність. Й попри постійну зайнятість, цікавиться модою, фасонами суконь, костюмів та капелюшків. Які ж форми одягу обирали жінки доби Модерну, й зокрема Олена Пчілка?
Бути у стилі Модерн: буфи, фалди та плісе
Модерн виникає приблизно у 70-х рр. XIX століття і закінчується 1913 роком. Європейський модерн стає виразником духовності, тяглості до вишуканої естетики. У різних країнах Європи Модерн, що дослівно означає «новий», називали по-різному: у Франції – Ар-нуво, у Німеччині – Югендс(ш)тиль, в Австрії – Сецесіон, у Польщі – Сецесія, у російській імперії, частиною якої була Україна – Модерн.
Символом знаменитої формоутворювальної лінії Модерну стає пластично складна лінія «удар хлиста», що створив у ескізі для вишивки Герман Обрист – відомий швейцарсько-німецький художник у галузі декоративного мистецтва.
У стилі Модерн працювали видатні митці Альфонс Муха (графіка та живопис) та його колеги у світі образотворчого мистецтва. Архітектори, серед яких видатним був Анрі ван де Вельде.
Саме він, щоб підтримати модерні стильові ознаки у своєму будинку, розробив ескізи вбрання для своєї дружини, в якому відмовився від корсета.
Але мода, визнана суспільством, невблаганна. Остання чверть XIX століття пропонує модні вбрання, характерною ознакою яких став силует «амфора».
Корсет, що робив тонкою талію, був обовʼязковим у вбранні жінки кінця XIX століття і створював архітектуру стилю жіночого силуету в добу Модерну.
На рукавах були розкішні буфи до ліктя, від ліктя – вузький рукав, спідниця мала бути в міру пишна або м'якими фалдами спадати вниз. Костюми прикрашені декоративними елементами з фестонів, мережива, стрічок з бантами, оборками-плісе, декоративними ґудзиками.
Фасони модного вбрання популяризуються через розміщення зображень у друкованих часописах та вбранням на модних ляльках. Художники малюють жінок витонченими, стрункими, з довгою шиєю і вже на ці пропорції малюють фасони суконь.
До певних фасонів додаються викрійки та опис матеріалів, з яких треба шити ці елементи одягу. Видаються модні журнали про дитячий і ляльковий одяг.
Вміла «носити костюм» та не впадати у надмірну розкіш
На світлинах із зображенням Ольги Косач (Олени Пчілки) того періоду видно її ошатне вбрання у модерновому стилі. Так на світлинах 1899 р. Олена Пчілка у світлому вбранні, яке оздоблено стрічками з темного оксамиту.
Тонка талія підкреслена оксамитовим поясом. Декольте прикрашають круглий комірець із білого мережива та оксамитовий бант. Верх рукавів оздоблено невеликими буфами-«ліхтариками». Чорне волосся пишно підняте над чолом і хвилями укладено назад у зачіску.
Тонку талію силуету «амфора» красуні Ольги Косач видно на світлині 1889 р. попри те, що в неї вже шість дітей і найменшій донечці Ізидорі на світлині 1 рік.
Капелюхи були обов’язковим аксесуаром жіночого вбрання доби Модерну. Модні журнали друкували форми капелюхів та декоративні прикраси й аксесуари для модниць.
Олена Пчілка приділяла увагу власному вигляду і тому капелюшки, що були у її гардеробі, визначалися помірністю у розмірах та декоративному оздоблені.
Вишуканий смак та почуття міри дозволяли Олені Пчілці у будь-якому віці завжди бути елегантно вбраною, але без надмірності у формах та прикрасах в одязі. З молодості вона полюбляла прикрашати декольте суконь мереживом, вишивками, бантами. Це видно на світлинах від 1868 р., 1870 р., 1903 р.
Особливо цікаве вбрання Ольги Петрівни Косач на груповому фото від 1870 р., на якому видно костюм, спідниця якого оздоблена фестонами Рукав піджака широкий, «попівський», з якого виступає оздоблений мереживом рукав білосніжної блузи.
Комірець блузи й жабо теж оздоблені мереживом. Жабо прикрашає брошка. Розкішне чорне волосся вбране у складну зачіску – від лоба волосся розділене проділом. Верх голови прикрашають коси, укладені короною, а з боків спускаються локони, що відкривають вушка. Вигляд королівської постаті!
У 1890-х роках Ольга Петрівна Косач була клієнткою кравецького закладу «Бернар» у Києві. З погляду тогочасної моди Олена Пчілка мала вигляд елегантно вбраної аристократки, шляхетної пані, котра наслідувала європейський модерновий стиль, володіла вмінням «носити костюм» та не впадати у надмірну розкіш.
Шляхетна пані у поважному віці
У 1911 р. мовознавець і фольклорист Іван Зілинський під враженням від спілкування з Оленою Пчілкою описував її як дуже інтелігентну, поважну в силі віку, сповненої життя та енергії людини.
Його вразила її жіноча краса симпатичного обличчя без найменшої зморшки, чорні палкі очі та чорне, як воронове крило, волосся скромної зачіски. А їй вже йшов на той момент шістдесят третій рік!
До старості Олена Пчілка не зраджувала свої смаки у вбранні. На світлині від 1928 р. у Будинку відпочинку ВУАН (Всеукраїнська академія наук – ред.) Ольга Косач вбрана у довгу квітчасту блузу-туніку, оздоблену по краю оборкою та у спідницю до підлоги.
Під комірцем блузи пов'язаний бант, що надає елегантності. В талії блузу перехоплено вузьким поясом, що хоч і не видно на зображені, але характерний напуск засвідчує наявність його. Волосся вже сиве, скромно зачесано назад та зібрано у невеликий пучок.
Навіть у такому поважному віці Олена Пчілка залишалася шляхетною панею у зовнішньому вигляді й аристократкою духу, берегинею мови та культурних надбань України.
Сумна романтика жінок доби Модерну
Доба Модерну характеризувалася витонченістю смаків у етичному спілкуванні, у зовнішньому вигляді. Романтичність охоплювала аристократичні, висококультурні та освічені прошарки суспільства.
Символом європейського Модерну разом з лінією «удар хлиста» була квітка ірису з важким солодким ароматом. Настрої у жіноцтва заможних суспільних прошарків були оповиті сумною романтикою, відірваною від реалій життя.
Адже жінка була цілком залежною від батьків, від родини, від чоловіка. Була вітриною достатку й успіху свого чоловіка, але не мала юридичних прав на незалежність.
Освічені жінки, як Олена Пчілка і Леся Українка, намагалися сколихнути зачароване сумною романтичністю суспільство, мотивувати жіноцтво до отримання освіти та активності у громадському житті.
Вирішувати самим власну долю і бути відповідальними за своє життя. Леся Українка під впливом руху феміністок та матері Олени Пчілки пише драму «Блакитна троянда», де розкриває означені проблеми.
Блакитна троянда стає символом романтики в’янення образу жінки як гарно вбраної ляльки, котра заради задоволення чоловіка та гостей грає на фортепіано, влаштовує прийоми та без кінця обговорює з приятельками модні фасони, поведінку інших жінок та дівчат, почуття чоловіків.
Відрив від реального стану життя нижчого прошарку суспільства, що не визнавали ситі верстви шляхетного панства, гальмували розвиток народів європейських країн. Життю у золотій клітці ситої романтики поклала кінець Перша світова війна 1914 р. Так настав кінець чарівно-сумної епохи Модерну.
Інна ЧЕРКЕСОВА
професорка, заслужена діячка мистецтв України, м.Луцьк
Нагадаємо, що в Україні стартував національний збір на встановлення пам'ятника Олені Пчілці в Гадячі. Мета проєкту – вшанування внеску Олени Пчілки у розвиток журналістики та боротьбу за українське слово за допомогою створення живого простору для об'єднання і збереження національної ідентичності.