Як художниця Наталія Павлусенко відтворила портрет гетьмана Івана Виговського
Художниця Наталія Павлусенко працює у жанрі історичного портрета. Вже понад 13 років вона створює живописну серію портретів «Герої козацької України».
Консультуючись з досвідченими істориками, реконструкторами та знавцями епохи козацтва, вона намагається відтворити образ та зовнішній вигляд історичних постатей минулого України.
До 365-ї річниці Конотопської битви вона написала портрет гетьмана Івана Виговського, співпрацюючи з істориками та науковцями, щоб максимально точно відтворити його образ.
Про процес роботи та її значення читайте у матеріалі для видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства».
«Герої козацької України» — портрет Виговського до ювілею Конотопської битви
Найперше, я прагну відновити правдиві образи наших предків. На мою думку, це дасть змогу доторкнутися до справжньої історії.
Працюючи над своєю серією «Герої козацької України», я дійшла висновку, що важливо якомога більше урізноманітнювати свої роботи, щоб портрети в схожому одязі 17 століття не плуталися для розуміння глядачами, наприклад, школярами.
Серія портретів «Герої козацької України»:
«Високий, смаглявий, розумний…» Виговський мав щасливий шлюб і надзвичайно високий рівень духовного розвитку
Єдине зображення Івана Виговського на яке хоч якось можна було орієнтуватися — це портрет з літопису Самійла Величка.
Оскільки ми більше нічого не знаємо про зовнішність Виговського, довелося, як і з портретом Наливайка, орієнтуватися на літературний образ створений Нечуй-Левицьким: «Високий, смаглявий, розумний…».
Ну і вік, звісно. На момент Конотопської битви (1659 рік) Івану Виговському (1608-1664) був 51 рік.
Я вже багато говорила про те, що намагаюсь обʼєктивно дивитися як на історичні події, так і на історичні персоналії. Особливо в історичних портретах намагаюся передати живу людину, з її власним характером і не прагну її додатково пафосно героїзувати.
У випадку з Виговським мене вразив цікавий факт. Коли його молода жінка дізналась про те, що її чоловіка вбили поляки, одразу померла від серцевого нападу.
Це свідчить про те, що цей шлюб був рідкісно щасливим. І особистість Виговського була надзвичайно високого духовного рівня. Це був високоморальний, розумний та сміливий чоловік, здатний на глибокі почуття.
В ніч перед своєю стратою він на памʼять написав всі борги (свої-чужі), дав розпорядження стосовно того, хто буде опікуватися його сімʼєю, а також на памʼять (!) прочитав акафіст Божій Матері. Про це докладно описує історик Тетяна Таірова-Яковлева.
Читайте також: Як гетьман Іван Виговський переміг московитів під Конотопом
Символіка та атрибути Виговського. Історичні артефакти, консультації з фахівцями та 3D-моделювання
Тепер про прапор. Перша реконструкція прапора Івана Виговського була виконана Сергієм Шаменковим на основі польських піхотних прапорів, збережених у музейних колекціях Варшави та Стокгольму, а також на основі творів живопису того періоду.
До речі, в ті часи білий прапор зустрічався досить часто і зовсім не був кольором капітуляції.
По білому шовковому полотнищу вписаний фарбою та золотом повний герб гетьмана Івана Виговського в оточенні золотого лаврового вінка.
За допомогою консультацій з істориками Олегом Однороженком та Ольгою Ковалевською, я зробила трішечки інший варіант прапора. Хоча, як на мене, обидва варіанти могли існувати.
Але для того щоб мати уяву, як цей шовковий прапор розвивається на вітру та ще й освітлений сонцем, його прийшлося моделювати в 3D програмах.
Перстень на руці Виговського зберігся в оригіналі. Він належить колекції музею Шереметьєвих і зараз якраз виставлений в Музеї Армії в Стокгольмі. В мене була унікальна нагода його бачити.
Але щоб розвернути цей перстень в потрібному розвороті, його також прийшлося моделювати в 3D.
А що мені було робити тоді з кольчугою? Якщо її ніде взяти того століття? Знову не обійшлося без підказок Сергія Шаменкова. Які кільця? Якого розміру? На які історичні портрети можна орієнтуватися? Це по-перше.
А по-друге, як її посадити на фігуру Виговського в потрібному освітленні? Щоб це було по-справжньому. Знову довелося її моделювати в 3D. Уся ця додаткова робота зайняла чимало часу. Результат оцініть самі.
Наталія ПАВЛУСЕНКО